Весна 2025 року принесла Миколаєву справжнє мистецьке свято. З 24 по 29 березня у форматі онлайн-конкурсу вирувала боротьба вокально-хорових колективів за звання найкращого. Та що ж робить саме цей захід особливим для міста на Південному Бузі? У цьому лонгріді на сайті mykolayivski.info ми зануримося в музику, географію та цифри, які розкриють всю яскравість фестивалю “Материнська пісня”.
Організатори та мета фестивалю
Обласний конкурс вокально-хорового жанру “Материнська пісня” анонсували 25 лютого 2025 року на сайті Миколаївського обласного центру народної творчості. Головними організаторами виступали Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної військової адміністрації й Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи.
Ініціативу очолив начальник відділу культури ОВА Олександр Петренко, а методичне супроводження забезпечила заступниця директора центру творчості Марія Коваленко. Метою фестивалю стало збереження нематеріальної культурної спадщини Південного Бугу, популяризація родинних цінностей й укорінення любові до матері-берегині через силу української народної пісні.
Напрямок “Материнська пісня” вперше отримав статус обласного у 2022 році. Після цього охопив понад 15 районів: Баштанський, Новобузький, Вознесенський, Березнегуватський та інші. На організаційні потреби з обласного бюджету було виділено 150 000 грн, а спонсорами стали ТОВ “Миколаївська Хлібна База” та благодійний фонд “Південна Перлина”. Для довідок працює “гаряча лінія” +38 097 328 21 95 (Наталя Лисогор) з 9:00 до 17:00 щодня.
Формати та номінації
У фестивалі передбачено 6 номінацій: хорові колективи, фольклорні ансамблі, вокальні групи, малі форми (дуети, тріо, квартети), сольні виконавці та змішані вокальні колективи.
До участі допускалися дорослі колективи клубних закладів культури всіх територіальних громад Миколаївщини. Кожен виступ тривав від 3 до 5 хвилин і обов’язково мав включати елементи театралізації або хореографії (ліричні пісні, в’язка з кількох творів, сценічні образи).
Виконавці готували відеозапис високої чіткості (1080p, формат MP4, до 500 МБ) та розміщували його на YouTube. Посилання на виступи приймали до 20 березня 2025 року через реєстраційну форму.
Усього надійшло 112 заявок із 18 громад. Серед них найбільший потік представила Миколаївська міська ОТГ – 28 колективів, а Снігурівська та Інгульська ОТГ по 12 заявок кожна. Журі оцінювало виконавську майстерність, костюми та сценографію за 100-бальною шкалою.
Географія учасників
У конкурсі “Материнська пісня” змагалися 40 відеоколективів із 25 територіальних громад Миколаївщини. Зокрема, заявки надійшли:
- зі Снігурівської міської громади Баштанського району (місто Снігурівка, населення 12 000 осіб станом на 10 листопада 2024 року, відстань до Миколаєва 69 км);
- з Вознесенської міської громади (місто Вознесенськ, населення 33 200 осіб, 89 км автошляхом Н24);
- із Первомайської міської громади (Первомайськ, 62 426 жителів на 1 січня 2022 року, 169 км автошляхами до облцентру);
- із Новоодеської міської громади (Нова Одеса, 11 510 осіб на 1 січня 2022 року, 41,1 км автошляхом Н24);
- з Арбузинської селищної громади (селище Арбузинка, населення 4 184 за даними НСЗУ на 17 березня 2024 року, відстань до Миколаєва 150 км);
- з Казанківської селищної громади (селище Казанка, 14 488 осіб за переписом 2022 року, 132 км на північний схід від Миколаєва);
- з Ольшанської сільської громади Вітовського району (село Ольшанське, близько 2 500 мешканців, 40 км);
- з Інгульської сільської громади (село Трихати, приблизно 1 800 осіб, 20 км).
Широка географія учасників фестивалю підкреслювала глибоку демографічну та культурну палітру південнобузького регіону.
Ключові локації у Миколаєві
Організаційний штаб базувався в комунальному закладі “Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи” на вулиці Адміральська, 41/3. Ця будівля кінця 1997 року з об’ємними вітражами у залі засідань стала місцем попереднього відбору відеозаписів і методичних консультацій для керівників колективів.
Головне журі збиралося у залі Миколаївського міського палацу культури і мистецтв за адресою вул. Артилерійська, 7. Цей комунальний заклад, відкритий у серпні 2011 року та розрахований на 450 місць, має сучасний звуковий прохід і концертну сцену площею 120 м².
Премії та дипломи вручали 7 квітня у залі Миколаївського національного академічного українського театру драми та музичної комедії (вул. Панаса Саксаганського, 59), де щорічно проводять гала-концерти. Ця глядацька зала на 500 місць має історичний декор 1927 року й сучасне світлове обладнання. Це поєднання старовини та новітніх технологій підкреслює контраст міста корабелів і культурних інновацій.
Переможці та найяскравіші виступи
Згідно з офіційним повідомленням, конкурсні колективи та виконавці, яким присуджено “Гран‑прі” та I-III місця, отримали відповідні дипломи. Зокрема, відомо, що у номінації “Солісти‑вокалісти” перше місце посіла Дар’я Гіщак (Снігурівський Будинок культури) з композицією “Материнська любов”. У її виконанні композиція розкривала безмежні почуття матері – простий супровід уклався в щиру атмосферу. Діапазон і тембр голосу Дар’ї, а також легка театральна постановка (жестами й обличчям), дозволили передати глибину теми материнства.
Журі особливо відзначило низку номерів за артистизм та сценічну виразність. Серед них яскраві композиції, що глибоко розкривали образ матері. Зокрема народний хоровий колектив і вокальні ансамблі Радсадівського будинку культури (Радсадівська ТГ) представили масштабну театралізовану композицію “Материнське благословення”.
У виставі були залучені одразу 3 гурти – “Натхнення” (квартет зразкового ансамблю під керівництвом Ольги Волченко), народний ансамбль української пісні та фольклорний ансамбль “Селяночка”. Разом вони створили багатоголосну сцену про материнські традиції. Поєднання хору з хореографією і театром зробило номер видовищним і пам’ятним.
Неабияк відзначився й вокальний ансамбль “Зоряночка” з Воскресенської громади. Ним керував Віктор Іванов. І, саме він увів у програму потужну театрально-вокальну постановку. Колектив віртуозно поєднав хоровий спів, хореографію та театралізацію, виконавши композицію з оригінальним сценарієм. Журі відзначило його емоційну виразність і гармонійну злагодженість звучання.
А ось солістка Новоодеської філії Центру культури і дозвілля Надія Аверіна зворушливо виконала “Колискову”. Її акторська інтерпретація з легкими сценічними образами підкреслила ніжність і теплоту теми пісні. Журі помітили, що виконання Аверіної відзначається глибоким змістом – воно дійсно втілювало нове життя, чистоту та материнську любов до дитини.
Своєю чергою керівниця Троїцької філії Новоодеського ЦКП Світлана Доліновська вразила оригінальним сольним номером “Балада про мальви”. Її постановка з елементами драми та хореографії була сильна і прониклива – голос виконавиці звучав глибоко, а сценічний образ (“мальви” як символ України) викликав глибокі емоції. Журі високо оцінило драматизм і артистизм цієї композиції.
Джерела: