Артим Ольга Марківна – вибух фарб на полотні

Усі ми у дитинстві любили малювати. Олівцями, фарбами, крейдою на асфальті. Це необхідна стадія розвитку кожної дитини. Але є люди, які зуміли перетворити дитяче захоплення на справу всього свого життя. Що саме змушує окремих людей пов’язати своє життя із мистецтвом?

В історії Миколаївської області неодноразово, у різні часи, з’являлися імениті художники. Їхні стилі та роботи були унікальними і добре впізнаваними. А серед миколаївських художниць найвідоміша Артим Ольга Марківна. Більше на mykolayivski.info.

Творче дитинство

Народилася Ольга Марківна 23 липня 1965 року у Миколаєві. З дитинства майбутня художниця проводила свій вільний час за творчими заняттями. Вона захопилася грою на музичних інструментах. Займалася у музичній школі. Можливо, саме музика допомогла розвинути маленькій Ользі творче та незвичайне бачення світу.

Перші малюнки Артим було її дитячим, своєрідним баченням світу, що її оточує. Людей, з якими вона була знайома. Для вдосконалення мистецьких навичок Ольга відвідувала заняття у дитячій художній школі. А після закінчення восьмого класу вона вступила до Одеського Державного художнього училища ім. М. Грекова. Вона навчалася на спеціальності – живопис. Її навчання було неймовірно успішним. Обдарований природою талант, дозволили Артим закінчити навчання з червоним дипломом.

Після навчання у художньому училищі, художниця продовжила свою освіту у Львівському Українському поліграфічному інституті ім. І. Федорова, де вона вивчала графіку. Закінчила навчання вона у 1993 році. Але на цьому дівчина не припинила своєї освіти. У майстерні народного художника України М.О. Ряснянського Ольга Артим продовжила заглиблення у професію. Протягом усього навчання Ольга знайшла свій творчий стиль. Вона почала працювати в олійному живописі. І не зраджує обраний шлях.

Що ховається на полотнах

Роботи художників завжди були відображенням їхнього власного внутрішнього світу, та їх персональним баченням всього навколишнього. Картини Ольги Артим просто випромінюють яскравість, життєрадісність, буяння фарб. Через призму фарб, художниця зображує світ, навколишню природу, дитячу посмішку, сивину старця. Через кожний штрих пензлика сочиться сонце та життя.

Натюрморти Артим сповнені смаку та натуральності. Дивлячись на них, відчуваєш смак фруктів, запах випічки, прохолоду червоного вина. А пейзажі з квітами просто пахнуть аромат лугових квітів. Майстерність, з якою Артим переносить усе це на полотна, було відпрацьовано роками практики та завзятості.

Також у колекції Артим є і марини – картини на морську тематику. Бувши  уродженкою Миколаєва, міста, яке тісно пов’язане з водою, абсолютно не дивно, що в роботах Ольги знайшли своє місце і мариністичні роботи, картини із зображенням кораблів, верфей.

Крім пейзажів та натюрмортів, художниця відвела більшу частину своїх робіт під портрети. Усі портрети написані лише з натури. При тому, що всі костюми для “моделей” вона шила самостійно. Отже, весь антураж робот вона обмірковувала самостійно. Кожна деталь на картину не випадкова.

Пригоди миколаївчанки за кордоном

Талант миколаївської художниці оцінили далеко за межами батьківщини. За кордоном Ольга провела близько десяти виставок, а на території України майже півсотні. У 2014 році у стінах Чорноморського національного університету ім. Петра Могили відбулася виставка Ольги та її чоловіка, який теж художник.

Роботи художника припали до смаку багатьом приватним колекціонерам з Японії, Франції, Італії, Німеччини, Америки, Словенії, Австрії. Окрім фінансової вигоди, картини Артім принесли їй перемоги на різноманітних конкурсах. За картину “Легенда про Фаєтона” вона стала лауреатом конкурсу “Молоде ім’я року”.

Миколаївська єврейська громада: рекрути, погроми та відродження

Миколаївську єврейську релігійну громаду в Миколаєві було зареєстровано у 1991 році Управлінням у справах релігій. В тому ж році урочисто відкрили синагогу, а новий...

Анатолій Поперечний: його тексти стали піснями Софії Ротару та Йосипа Кобзона

Перший політ у космос чимало людей асоціюють з легендарною піснею “Трава у дома”. Свого часу її “заслуховували до дірок” на касетах та платівках. Ще...
.,.,.,.