Фестиваль “ЕкоМ” у Миколаєві та проблеми біологічного різноманіття

Основа нашого життя – це біологічне різноманіття. Воно необхідне для існування людини. Міжнародний день біологічного різноманіття відзначають щороку. Це фіксована дата. 22 травня. Цей день – це заклик до кожної людини. До всіх людей нашої планети. Щорічний Міжнародний день біологічного різноманіття точно не дарує святкового настрою. Бо ж проблем біологічного різноманіття дуже багато. Вони очевидні. 

На превеликий жаль, інтенсивність використання складових біорізноманіття стає головною причиною зменшення та реального закінчення природних ресурсів… Під серйозною загрозою зникнення щомиті перебувають безліч видів та екосистем. 

У 2021-му році в миколаївському парку “Дубки” пройшов цілий фестиваль присвячений біологічному різноманіттю – “ЕкоМ”. Як все пройшло, читайте на сайті mykolayivski.info

Організатори фесту “ЕкоМ”

Фестиваль “ЕкоМ” пройшов у суботу, 22 травня 2021-го року, в миколаївському парку “Дубки”. Його організували представниця Управління молодіжної політики Миколаївської міської ради – Рябенко Олександра, представниця Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради – Бондаренко Ірина, представники Громадських організацій “Бізнес трансформація” – Антонюк Олександр, “Молодь України” – Коваленко Максим і Євген Корольков, компанії ТОВ “Агро-Юг-Сервіс” ТМ “Аміна” – Малачієв Шаміль, Миколаївської філії Міжнародної Комп’ютерної Академії ШАГ – Світлана Попкова та Благодійного фонду “Індиго”. Фестиваль відбувся під егідою Комісії “Екологія і спорт” Національного Олімпійського Комітету України в Миколаївській області.

Урочисто відкрила фестиваль його організаторка – голова правління Благодійного фонду “Індиго”, заступник голови комісії “Екологія і спорт” НОК України Ольга Криницька. Вона теплими словами привітала всіх учасників та розповіла про історію виникнення цього дня. Історію виникнення Міжнародного дня біологічного різноманіття. 

Програма святкування Дня біологічного різноманіття у “Дубках”

Участь у фестивалі прийняли понад 200 людей. Після урочистого відкриття, всі вони взяли участь у крутій руханці. Її провела кандидатка в майстри спорту з легкої атлетики, вчителька фізичної культури загальноосвітньої школи I-III ступенів №53 Миколаївської міської ради Миколаївської області м. Миколаїв Костюченко Юлія. Відзначимо, що вона входить до ТОП-51 “Global teacher prize Ukraine” в номінації найкращий вчитель фізичної культури від “Junior” (2020 p.). Вся Миколаївщина пишається нею.

Потім тут сформувалися десять команд. У кожній по п’ять людей. Вони змагалися у двох забігах. У екологічних естафетах. Було весело. Дуже весело. Емоції тут просто лились через край. А закінчилися естафети плогінгом. Це популярний рух, який сприяє збиранню відходів під час бігу, веслування, скейтбордингу, велопрогулянок… або ж будь-якому іншому способу пересування. PLOGG був створений у Швеції. З метою покращення умов нашого довкілля та здоров’я. А звідти вже поширився по всіх куточках земної кулі. 

Як все пройшло?

До участі в фестивалі приєдналися вихованці 16-ти спортивних шкіл зі всієї Миколаївщини. А також всі небайдужі мешканці нашого міста та області. Вони назбирали стільки сміття, що його ледь змогли завантажити у багатотонні “КамАЗи”.

Гості заходу також брали активну участь в розважальних іграх. В цікавому конкурсі малюнків крейдою. Відбулася тут і крута вікторина “Ерудит-екотурнір”. Пройшла ще й яскрава виставка фотографій… Одним словом – цілий комплекс розважально-навчальних заходів. Комплекс, який був спрямований на створення тренду – екологічного ставлення до нашого рідного міста. До нашого Миколаєва.

В кінці проєкту всіх учасників змагань було нагороджено медалями і чарівними еко-браслетиками. Нагородження проводили депутат Миколаївської міської ради – Коваленко Максим, президент ГО “Молодь України”, Голова адміністрації Адміністрація Інгульського району Миколаївської міської ради – Ременникова Ганна та заступник директора з маркетингу торгової марки “Аміна” – Гавриляк Дмитро.

Відсвяткували все за столом із смачними солодощами та теплим чаєм. Це було незабутньо. 

Історія виникнення Міжнародного Дня біологічного різноманіття 

У далекому 1988 році глобальна програма Організації Об’єднаних Націй створила комісію, до складу якої входили висококваліфіковані експерти з навколишнього середовища. Їхнім основним завданням було вирішення потреби міжнародної конвенції з біологічного різноманіття. Наступного, 1989-го року, вже було організовано цілу групу правових експертів. Це вже з метою підготовки правової бази міжнародної Конвенції. За деякий час, а саме 22 травня 1992 року вони представили фінальний текст угоди про створення Конвенції з біологічного різноманіття. Це відбулося в Найробі. Прямо на конференції з проблем усиновлення. 

Спочатку Міжнародний день біологічного різноманіття був призначений на 29 грудня. Це той день, коли вступила в свою силу Конвенція з біологічного різноманіття. Однак, ця дата була дуже не зручною для відзначення Міжнародного дня. Бо ж у багатьох країнах всього світу в кінці грудня відзначають національні та новорічно-різдвяні свята. Тож у 2000-му році було вирішено проводити Міжнародний день біологічного різноманіття саме 22 травня.

Конвенція про біологічне різноманіття – це цінна міжнародна угода. Вона має на меті сприяння збереженню та раціональне використання запасів біорізноманіття, а також його користі на рівноправній та справедливій основі. 

Проблеми біологічного різноманіття

Всесвітній союз охорони природи визначив основні причини, через які втрачається біологічне різноманіття нашої планети. Всього їх є сім:

  • опустелювання;
  • забруднення довкілля;
  • фрагментація та повна втрата навколишнього середовища;
  • суперництво зі сторони інвазивних видів;
  • глобальні кліматичні зміни;
  • зростання кількості населення і величезне споживання вигод біорізноманіття;
  • бездумне використання людиною природними ресурсами.

Різні форми життя, які хоч колись існували на нашій Землі, завжди адаптувалися до будь-яких кліматичних змін. Це було необхідно. Життєво необхідно для них. І саме ця потреба в пристосуваннях великою мірою і призвела до тих еволюційних змін, завдяки яким і з’явилися сучасні рослини й тварини. 

Однак тепер серйозні кліматичні зміни – це одна з найбільших загроз для існування біологічної різноманітності нашої планети. Ще більше ускладнюють виживання багатьох видів і зміни ландшафту… А це вже важкі наслідки вирубок лісів, нищівних пожеж і процесів урбанізації. Однак, в сучасному світі мало хто про це замислюється. 

Різноманітні елементи інфраструктури, навіть ті, без яких неможливо уявити сучасного життя, завдають величезної шкоди існуванню багатьох видів. А в деяких випадках, навіть не поправної. Бо деякі види не здатні адаптуватися до нових умов. А тому вони просто вимирають. 

Часто до втрати біологічного різноманіття призводить і опустелювання. Здебільшого його викликають не лише діяльність людей, а й кліматичні зміни. Бо ж ліси все більше й більше вирубуються, а хоч якісь заходи для їх відновлення не приймаються. Інтенсивний випас худоби стає причиною зубожіння пасовищ, це змушує їх мешканців шукати собі нові ареали для проживання.

Mykolaiv ART Week: про масштабний фестиваль актуального мистецтва 

Пересувні виставки, кінопокази українських стрічок, презентація соціологічних досліджень, цікаві лекції, круті воркшопи… А ще яскраві дискотеки. Просто під відкритим небом! Круто? Ще б пак!...

Павло Чумак – через терни до зірок

Успіх - це 90% праці та всього 10% таланту. Павло Чумак, миколаївський підприємець, є яскравим підтвердженням того, як праця і лише праця призводять людину...
.,.,.,.