Сигізмунд Леваневський – наставник миколаївських льотчиків

Усі у Миколаєві знають район Леваневців. Мікрорайон по сусідству з Лісками і має вихід до річки. Мало хто знає історію цього району та людину, на честь якої він був названий. Якщо створення району не обтяжене якимись визначними подіями, то особистість, на прізвище Леваневський, справді варта уваги.

Незвичайний інтерес

У 1930-х роках у Радянському Союзі зріс інтерес до Арктики та полярного кола. Всіх навколо цікавили ці далекі краї вкриті товстим шаром снігу та льоду. Особливою повагою користувалися полярні моряки та льотчики. Ними захоплювалися школярі та піонери. Полярники завжди мали велику шану.

До полярних льотчиків належав і Сигізмунд Леваневський. Він народився в Петербурзі, у 1902 році, далеко за межами Миколаєва. Але він зумів сильно вплинути на життя миколаївських льотчиків.

Популярність йому приніс порятунок екіпажу пароплава “Челюскін”, який зазнав катастрофи біля Арктики. Він здійснив кілька небезпечних польотів до табору челюскінців, евакуював звідти людей, доставив хірурга, який провів у непростих умовах операцію з видалення апендикса. За свій героїзм він одержав звання Героя Радянського Союзу.

Зустріч із корабелами

Леваневський приїхав до Миколаєва у 1934 році. На той час у Миколаєві була школа морських льотчиків. На її основі почали готувати льотчиків полярної авіації. І на чолі цієї школи поставили Сигізмунда Леваневського. Він зміг виправдати надану йому довіру та принести в життя Миколаївській школі авіації багато корисного.

За час його управління було побудовано два аеродроми та один гідроаеродром. Це велика рідкість для Радянського Союзу. В історії Миколаєва це взагалі був єдиний гідроаеродром.

Пробув директором Леваневський лише два роки. Після цього він повернувся до своєї улюбленої справи – польотів. Іноді він приїжджав до Миколаєва, щоб поділитися досвідом із молодими льотчиками.

А йому було чимось ділиться. Крім польотів на крайню північ, Леваневський здійснював перельоти з Лос-Анджелеса до Москви на поплавковому варіанті одномоторного пасажирського літака. Протягом усього перельоту планувалося вчинити п’ять зупинок. До того часу мало хто міг зробити таке. Не всім вистачало духу.

Вбивча пристрасть

Сигізмунд Леваневський був справжнім фанатом своєї справи. Небо було його споконвічною батьківщиною. Про таких людей кажуть, що вони одразу народилися з крилами. Але на жаль, його пристрасть стала згубною для нього. У 1937 році Сигізмунд Леваневський зник, коли здійснював переліт через Північний полюс в Америку. Разом із ним на борту літака було ще п’ять людей. Швидше за все, причиною стали погані погодні умови або несправність самого літального апарату. Тому те останнє, що встиг Леваневський повідомити – погані погодні умови та проблеми з одним із двигуном. Тіла всієї команди так і залишилося навіки поховано у вічній мерзлоті. Останки літака не знайшли. Адже точне місце аварії не відоме. Було багато теорій, які ретельно перевірили. Швидше за все, літак упав у воду.

У 1933 році подібна доля трапилася і з його братом – Юзефом. Він теж був льотчиком, і розбився, коли намагався побити рекорд із тривалих перельотів.

З часом Миколаївську школу перетворили на навчальний центр з підготовки льотчиків. А згодом на базі навчального центру почали готувати ще й космонавтів.

Може здатися, що справа Леванєвського мало що дала Миколаєву. Він пробув тут лише два роки. Але в ті часи всі знали Миколаївську школу льотчиків, як одну з найкращих. А успіх Сигізмунда Леваневського, який був побудований на пристрасті та вірності своїй справі, став фатальним для льотчика, і повчальним для миколаївських льотчиків, і не лише.

Миколаївці, які здобули популярність на українських телешоу

Миколаївці часто стають учасниками різноманітних телешоу, які заполонили телеекрани країни останнім часом. Комусь щастить трохи більше, комусь менше, але складно заперечувати факти: після участі...

Як миколаївчанка Ірина Чайка показала світу спадок художниці з Бучі Любові Панченко

Миколаївська художниця Ірина Чайка разом зі своєю коліжанкою з Києва Вікторією Чернієнко показали жителям Кіпрського міста Лімасол творчість української художниці Любові Панченко. Мисткиня загинула...
.,.,.,.