Миколаївські Герої сьогодення: хто увійде в історію міста 

Супермен, Гаррі Поттер, моряк Папай, містер “Чистер”, людина-павук, король лев, Пеппі довгапанчоха, капітан “Америка”… Всі вони асоціюються у малих та дорослих миколаївців із словом Герой. Так ми звикли. Бо бачили їх в рекламі та передивилися купу мультфільмів про них. Та Герої сьогодення зовсім інші. Вони ризикуючи власним життям щодня рятуючи нас та нашу країну… Вони зовсім близько… Більше на mykolayivski.info

Медики в тилу, які рятують людей в екстремальних умовах

З початку війни їхня робота ускладнилася в рази. Щодня вони працюють у смертельній небезпеці. Цивільні медики тепер змушені боротися з важкими вогнепальними пораненнями, рятувати життя людей з інфарктами та навіть приймати пологи.

Медикам та медикиням в тилу надзвичайно важко. Вони пропускають весь біль пацієнта крізь себе. А ще інколи й страх дає про себе знати… Адже поруч – обстріли та вибухи.

Не завжди є необхідні медикаменти. Не завжди є навіть вода. Вони не мають права на помилку та розгубленість. І хвилюватися не можна! Та саме від них залежить життя людини.

Ганна з терапевтичного відділення Миколаївської Міської лікарні завжди готова надавати допомогу в тилу. З медичним чемоданчиком їздить просто на велосипеді. Якщо комусь із миколаївців потрібна допомога – вона вже тут. Героїня сьогодення не боїться ворожого вогню. Вона завжди сміливо прямує до тих, хто її найбільше чекає. На рахунку молодої медикині вже десятки врятованих життів. То ж не даремно її називають янголом-охоронцем миколаївців. 

Кур’єри та поштарі, що працюють під вибухами

Вони не говорять про свої вчинки, бо не вважають їх чимось героїчним. Вони щодня підтримують Миколаїв та миколаївців. Ризикуючи власним життям… Це скромні Герої Миколаєва – поштарі та кур’єри. 

Денис із вантажного відділення Нової Пошти почав тут працювати ще до повномасштабного вторгнення росії на територію України. Від початку війни значна частина миколаївців – евакуювалася у більш безпечні регіони України. Однак, Денис залишився. Він, та ще двоє його колег – приймальник та оператор. 

Після загострення ситуації у Миколаєві, відділення Нової Пошти почало виконувати функції гуманітарного хабу та депо. Тут збиралися всі гуманітарні вантажі та видавалися харчові продукти для місцевих… 

Денис під обстрілами розвозив вантажі у всі необхідні місця. А для військових став особистим кур’єром. Герой сьогодення і до цього часу залишається у Миколаєві. Він навіть не думає виїжджати з міста. Бо знаходиться там, де може бути максимально корисним. 

Алла з Укрпошти. Від початку війни, як і до того, з колегою-водієм розвозять гуманітарну допомогу та соціальні виплати. Поки ситуація на Миколаївщині була доволі напружена, їх маршрут пролягав через заміновані території та населені пункти, що межували з окупацією.

Одного разу снаряд розірвався в 200 м. від них. Автомобіль аж підкинуло. А ще якось вони проїжджали між селами, а поруч падала збита ворожа ракета… На щастя, ні вона, ні її водій – колишній АТОвець, не травмувалися. Героїня нашого часу не боялася військових літаків, що пролітали на висоті 6-7 м. над її головою. Вона безстрашно допомагала людям, які найбльше цього потребували. Як і робить це до цього часу.

Безхатьки, що почали займатися волонтерством

Кожен має робити те, що вміє найкраще. Це стосується і сьогоднішніх реалій. Від 24 лютого 2022 року стихійне волонтерство охопило всю Україну. Люди почали масово збиратися та вирішувати, як допомогти військовим та самим собі. 

У бомбосховищах міста було організовано десятки пунктів волонтерства. Під час повітряної тривоги тут збираються десятки людей. Серед них є і безхатьки. Так по всьому Миколаєві і почалося плетіння маскувальних сіток. Їх застосовують для маскування озброєння, військової техніки, окопів, різних інженерних споруд… 

Тканину для сіток шукають всі. Бо ж вона повинна бути лише приглушених кольорів та й мати своєрідний “характерний малюнок”. Тканини завжди потрібно багато. Дуже багато. До її пошуку долучився і місцевий безхатько Олександр. У надії знайти цінний матеріал, він передивився всі сміттєві контейнери Миколаєва. Не боявся навіть потужних вибухів, що лунали поруч нього, ракет, що летіли над його головою. Олександр знаходив різні речі – куртки, футболки, джинси, жіночі спідниці… Все це він складав у мішок і приносив у різні пункти волонтерства. Тут їх різали на невеликі клаптики, з яких потім і плели маскувальні сітки. 

Цей неймовірний чоловік зробив неймовірний внесок для великої Перемоги над ворогом. Бо маскувальні сітки щодня ускладнюють розвідку ворога, тим самим рятують життя наших військових.

Герой нашого часу не вважає свій вчинок чимось не звичним. Він звик так жити. Однак, місцеві волонтери знають його як доброго помічника. Адже сировину для сотень метрів маскувальних сіток для ЗСУ він точно знайшов. 

Воїни, що рятують життя тварин

Маленький цуцик під завалами. Там він опинився в результаті ворожого обстрілу Миколаєва 26 липня 2022 року. Думали, мертвий… Він лежав у глибокій ямі й кілька годин зовсім не подавав ознак життя. На місці вже працювали екскаватори і вирву ось-ось мали засипати. 

Зовсім ніхто не звертав на нього уваги. Та, на щастя, бійці Миколаївського тербату не пройшли повз. Один з воїнів 123-ої бригади територіальної оборони Збройних сил України вирішив перевірити, чи можна все ж таки зарадити трагічній ситуації. 

В якийсь момент Герой нашого часу рішуче спустився до величезної ями і дістав собаку. Як виявилось, він живий. Після тривалого реанімування воїнами ЗСУ, цуцик почав подавати ознаки життя.

ТУТ ВІДЕО: https://www.facebook.com/watch/?v=768688344331336

На початку березня 2022 року стався ще один подібний випадок. На військовому аеродромі Кульбакіно. Тут переляканий собака не знав де сховатися від ворожих обстрілів та постійних вибухів. Військові Герої 123-ої бригади територіальної оборони ЗСУ його знайшли та забрали до себе. 

Чотирилапого назвали Джеком. Кажуть, на цю кличку він зреагував одразу. Тож, ймовірно, тікаючи від війни його кинули господарі. Це також відображається в його небажанні їсти із сміттєвих контейнерів.

Перший час собака пристосувався до нового оточення та багато хворів. Його господарем став боєць “Гриф”. Вже на третій день перебування з військовими хвостатий обрав саме його. Застрибнув на ліжко, ходив з ним у наряди, допомагав нести службу на бойовому чергуванні… Так чотирилапий Джек став служити у 123-ій Миколаївській бригаді. 

Гаряча путівка або тур з раннього бронювання. Що краще?

Просторі пляжі, екзотичні країни, гори — відпустка може бути яскравою, спокійною, екстремальною. Багато людей чекають на нього з нетерпінням. Але як вибрати вдале місце...

Маленькі історії про великі миколаївські паради

У Миколаєві за всю його історію проводилося безліч парадів, які рухалися переважно центральними вулицями та збирали майже все місто. Звичайно, більшість таких парадів мали...
.,.,.,.