Олена Хомрова — видатна миколаївська фехтувальниця, заслужена майстриня спорту України та олімпійська чемпіонка Пекіна 2008 року, яка разом із жіночою збірною України здобула історичне золото у командній шаблі. Її шлях у великий спорт розпочався з дитячого захоплення фехтуванням і привів до найвищих досягнень на світовій арені. У цій статті на mykolayivski.info розповідаємо про біографію Олени Хомрової, її дитинство та перші кроки у фехтуванні, шлях до Олімпіади-2008, тріумф у Пекіні, життя після завершення спортивної кар’єри, особисте життя в Монако, а також трагічну історію втрати батька внаслідок ракетного удару по Миколаєву.
Дитинство у Миколаєві: від спроб у музиці до вибору жіночої шаблі
Олена Миколаївна Хомрова народилася 16 травня 1987 року в місті Миколаєві. Хоча майбутня олімпійська чемпіонка мала феноменальні фізичні задатки, її шлях до спорту не був очевидним із перших днів.
Мати спортсменки, Олена Захарівна, спочатку мріяла про музичне чи лінгвістичне майбутнє для доньки. Дівчинці навіть придбали акордеон, але попри всі вмовляння та наполегливість матері, заняття музикою не приносили результату. Спроби вивчати англійську мову також не викликали в Олени особливого захоплення.
Справжня пристрасть прокинулася у віці 10 років, коли дівчинка почала відвідувати СДЮШОР з фехтування. Доля ніби сама підштовхувала її до цього вибору: батько був великим шанувальником спорту, а мати працювала заступницею директора саме у цій фехтувальній школі. Олена обрала шаблю — вид зброї, яким займався її старший брат. На той час жіночої шаблі як офіційної дисципліни ще не існувало.
Шабля була важкою для мініатюрної Олени (її дорослий зріст становить 166 см, а вага — 54 кг), тому тренери жартували, що зброя важить більше за неї. Для швидкого прогресу Олена обирала в спаринг-партнери виключно хлопців, які мали міцнішу руку.
Тренером Олени став Анатолій Шлікар. Зовні спокійна та весела, на доріжці вона перетворювалася на нестримну суперницю, яка дуже емоційно реагувала як на перемоги, так і на поразки.
Шлях до великого спорту: перші міжнародні перемоги, клубна кар’єра та здобуття освіти
Завдяки наполегливим тренуванням Хомрова швидко випередила своїх ровесниць. Її професійне становлення було стрімким та супроводжувалося здобуттям профільної освіти. У 2002 році вона закінчила Миколаївське вище училище фізичної культури. Згодом Олена також здобула фах гідрометеоролога, закінчивши факультет гідрометеорології Одеського державного екологічного університету. Саме тому з серпня 2008 року на змаганнях вона представляла одразу два міста — Миколаїв та Одесу.
Крім того, Олена Хомрова виступала за клуби «Спартак» та «Динамо» (Миколаїв), а також була співробітницею Служби безпеки України.
Перші міжнародні успіхи не забарилися:
- 2002 рік: здобуття титулу чемпіонки міжнародних юнацьких спортивних ігор країн СНД та Балтії у Москві.
- 2003 рік: золото на першості світу серед кадетів в італійському місті Трапані.
- 2007 рік: золото командної першості світу серед юніорів (Белек, Туреччина) та срібло Всесвітньої літньої Універсіади у Бангкоку.
Вирішальним етапом перед Олімпіадою став чемпіонат Європи 2008 року, що проходив у Києві. Там Олена здобула бронзу в індивідуальних змаганнях та срібло у командних, що гарантувало збірній путівку до Пекіна.
Тріумф на Олімпіаді-2008 у Пекіні: історичний камбек наймолодшої української команди
Олімпійські ігри 2008 року стали історичними не лише для України, а й для світового фехтування, адже командні змагання шаблісток дебютували в програмі Ігор саме у Пекіні.
Українська збірна була наймолодшою на турнірі — дівчатам було від 17 до 21 року. До складу легендарного квартету увійшли Олена Хомрова, Ольга Харлан, Галина Пундик та Ольга Жовнір. Керували командою тренери Валерій Штурбабін (старший тренер жіночої збірної) та Вадим Гутцайт (головний тренер збірної України).
Атмосфера в Китаї була виснажливою. Як згадувала сама Олена Хомрова, команда прилетіла за два тижні до старту Ігор.
«Мені не сподобався клімат Пекіна. Виходиш у місто і немов у сауну потрапляєш. Страшна задуха, сильне випаровування… Втомив Китай, дуже сильно хотілося додому», — ділилася спогадами спортсменка.
Однак всі незручності забулися у день фіналу, де українки зустрілися з господарками турніру — наддосвідченою збірною Китаю. По ходу бою українські фехтувальниці програвали понад 10 очок, але зуміли зробити неймовірний камбек. Долю золота вирішив останній удар: наймолодша учасниця турніру (Ольга Харлан) завдала його першою, хоча судді спочатку вагалися з рішенням. Підсумковий рахунок — 45:44 на користь України.
Повернення додому було тріумфальним. 17 серпня 2008 року олімпійських чемпіонок тепло зустрічали в аеропорту «Бориспіль». А вже 4 вересня Федерація фехтування України разом з партнерами організувала велику пресконференцію, де, за словами очевидців, дівчата виглядали абсолютно не зірковими, а звичайними та скромними.
Життя після Олімпіади: шлюб з Сергієм Гладирем, виховання дітей та переїзд до Монако
Пекінське золото не стало фінальною крапкою у спортивній історії Олени Хомрової. У 2009 році вона разом з командою здобула титули чемпіонки світу та Європи, ще раз підтвердивши статус однієї з найсильніших українських шаблісток.
Згодом у житті спортсменки на перший план вийшла родина. Олена вийшла заміж за українського баскетболіста Сергія Гладиря. Коли він підписав контракт з французьким баскетбольним клубом «Монако», подружжя переїхало до однойменного князівства. Пізніше Гладир тричі ставав чемпіоном Франції. У 2019 році він завершив професійну кар’єру гравця, однак продовжив працювати у структурі баскетбольного клубу «Монако».
У родині Хомрової та Гладиря двоє дітей — донька Єва та син Олександр. Для дітей олімпійська перемога мами вже стала частиною сімейної історії. Олена іноді показує їм відео фінального матчу Пекіна, хоча самі діти досі не до кінця можуть повірити, що мама справді виграла той неймовірно напружений поєдинок.
«Коли ми передивляємося цей матч, вони мене питають: «Ви взагалі виграли?» Не вірять. Я теж думаю, як же ми могли в кінці виграти? Неймовірні емоції. Так і має бути. Це золото Олімпійських ігор!» — розповідала Олена в одному зі своїх інтерв’ю.
Сьогодні олімпійське золото для Хомрової — вже не лише спортивна медаль. Це спогад, який вона може розділяти з власними дітьми, показуючи їм момент, що назавжди змінив її життя.
Трагедія під час війни: втрата батька внаслідок ракетного удару по Миколаївській ОДА
Повномасштабна війна принесла трагедію і в родину Олени Хомрової. 29 березня 2022 року російські війська завдали ракетного удару по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації. Внаслідок влучання центральна частина будівлі обвалилася — від дев’ятого до першого поверху.
Того дня загинули 36 людей. Серед них був Микола Хомровий — батько олімпійської чемпіонки. Для Олени, яка народилася та виросла в Миколаєві, ця втрата стала особистою трагедією, пов’язаною з рідним містом.
Про загибель батька спортсменки повідомила Федерація фехтування України на своїй сторінці у Facebook. Організація висловила співчуття Олені Хомровій та її родині, завершивши повідомлення словами: «Ніколи не пробачимо».
Миколаїв, який був для Хомрової містом дитинства, перших спортивних перемог і початку шляху до олімпійського золота, назавжди залишився для неї також місцем найболючішої сімейної втрати.
Історія Олени Хомрової — це шлях від дитячої спортивної секції в Миколаєві до найвищої сходинки олімпійського п’єдесталу. Її кар’єра поєднала командні перемоги, світові та європейські титули й державне визнання, а олімпійське золото 2008 року назавжди стало однією з яскравих сторінок в історії українського фехтування.