Миколаївський національний академічний український театр драми та музичної комедії – це не просто культурний осередок півдня України, а місце, де творяться справжні театральні чудеса. Тут, на перетині традицій та інновацій, сцена оживає не лише через талановитих акторів, а й через надзвичайну атмосферу, яка поглинає глядачів… В історії театру переплелися моменти слави та інтригуючі таємниці, що виблискують у кожній виставі. Але які ж таємні творіння приховують ці стіни? Які сюрпризи готують актори для своїх глядачів у прем’єрах? Лише той, хто пережив магію Миколаївського театру, може зрозуміти всю силу його впливу. А більше про цю академію театрального мистецтва у Миколаєві – читайте на сайті mykolayivski.info.
Від витоків до сучасності
Миколаївський національний академічний український театр драми та музичної комедії має надзвичайно глибоке історичне коріння. Воно сягає 1927-го року. Заснування театру відбулося за ініціативи Миколаївської окрполітосвіти з метою популяризації театрального мистецтва серед молоді.
Офіційно театр розпочав свою діяльність 1 листопада 1927-го року під назвою Театр юного глядача (ТЮГ). Його перша вистава, “Подвиги Геркулеса”, відбулася 26 січня 1928-го в приміщенні клубу піонерів на вулиці Адміральській, 31. У складі першої трупи працювали Володимир Чаплінський, Сергій Малишев, Олена Коробова, Павло Войтенко та інші.
У 1934-му році Театр юного глядача отримав нове приміщення – будівлю колишнього Миколаївського міського театру. Тож з того часу він розташовувався на розі вулиць Великої Морської та Маріупольської.
Протягом 30-ти років репертуар театру включав класичні постановки. Зокрема “Маленький принц” Антуана де Сент-Екзюпері, “Без вини винуваті” Олександра Островського та “Син полку” Валентина Катаєва.
У період Другої світової війни (1941-1945) театр був закритий. А частина його акторів брала участь у бойових діях. Після визволення Миколаєва 28 березня 1944-го року ТЮГ відновив свою роботу, і вже 1 травня того ж року була представлена постановка “Підступність і кохання” Фрідріха Шиллера.
У 1959-му році на базі Театру юного глядача та Українського обласного драматичного пересувного театру ім. Т. Шевченка було засновано Миколаївський обласний український музично-драматичний театр. У 1980-му він отримав новий статус – Миколаївський український театр драми та музичної комедії. Тоді ж головним режисером було призначено Григорія Штепу. Тут він почав впроваджувати новаторські підходи в режисурі.
У 2001-му році Указом тодішнього Президента України Л.Кучми Миколаївському театру присвоєно статус національного. З того часу він офіційно носить назву Миколаївський національний академічний український театр драми та музичної комедії. Станом на кінець першої чверті XXI століття – це один із провідних культурних центрів Півдня України. Він має дві сцени: основну на 600 місць та малу на 120 місць.
Репертуар театру
Репертуар театру завжди включав постановки різних жанрів – класичні драми, сучасні комедії, мюзикли, оперети та експериментальні театральні проєкти. Серед найбільш знакових постановок – “Наталка Полтавка” Івана Котляревського. Вперше вона була представлена у 1956-му році, і відновлена у 1983-му та 2005-му роках.
Вистава “Сто тисяч” Івана Карпенка-Карого йшла на сцені театру у 1975-му, 1996-му та в 2021-му роках. Класичну “Кайдашеву сім’ю” Івана Нечуя-Левицького ставили у 1992-му, 2010-му та у 2022-му роках. Сучасні постановки також посідають важливе місце. Серед них особливо популярною стала вистава “Моя професія – синьйор з вищого світу”, представлена у 2024-му році.
Крім класики, Миколаївський національний академічний український театр драми та музичної комедії активно працює і над сучасними постановками. Так, наприклад, у 2018-му році на сцені була представлена драматична постановка “Кохання під час війни”. Вона присвячена подіям на Сході України.
Виховання майбутніх зірок
Крім основної діяльності, театр активно займається ще й освітньою діяльністю. У 1999-му році на його базі була заснована театральна студія “Академія пані Куліси”. І, дуже швидко вона стала справжньою школою акторської майстерності для молоді. Навчання у студії проходить за трирічною програмою. Тут навчають сценічної мови, акторської майстерності, пластики, сценічного руху та основам вокалу.
За перші 25 років існування “Академію пані Куліси” закінчило понад 400 випускників. Понад 60 з них стали професійними акторами. Викладачами студії у різні роки були народний артист України Олександр Коваленко, заслужена артистка України Ірина Волошина, провідний актор театру Михайло Гайдаржи та багато інших.
Після перерви у 2022-2023-му роках, викликаної повномасштабним вторгенням Росії, студія відновила свою роботу у жовтні 2024-го року. У новий набір було зараховано 15 студентів.
Серед найуспішніших випускників “Академії пані Куліси” можна відзначити актора Київського національного академічного театру оперети Андрія Павловського, режисерку Одеського українського театру Марину Левченко та учасника міжнародного театрального фестивалю у Відні Юрія Борисенка.
Трохи про творчі досягнення
Попри всі труднощі, театр демонструє високий рівень професіоналізму та відданості мистецтву. Колектив Миколаївського театру бере активну участь у всеукраїнських та міжнародних театральних фестивалях. Зокрема “Мельпомена Таврії” у Херсоні, “Золотий лев” у Львові та “Класика – сьогодні” у Дніпрі.
За роки існування театр здобув численні премії та відзнаки. У 2019-му році вистава “Лісова пісня” Лесі Українки отримала Національну премію України ім. Т. Шевченка. У 2021-му році театр став володарем Гран-прі на фестивалі “Театральна весна”.
У 2023-му році постановка “Перехрестя” отримала головну нагороду на фестивалі “Сцена ХХІ століття” у Дніпрі. У тому ж 2023-му головна актриса театру Наталія Полтавська отримала премію ім. М. Заньковецької за визначний внесок у театральне мистецтво.
У 2024-му році театр успішно виступив на міжнародному фестивалі “InterTheater” у Вільнюсі. Тут артисти представляли виставу “Місто, що не спить”.
Сучасні виклики
Сучасність ставить перед Миколаївським національним академічним українським театром драми та музичної комедії безпрецедентні виклики. Серед них фінансові труднощі, кадрові зміни, пандемічні обмеження та наслідки російського вторгнення.
Повномасштабна війна, що розпочалася у 2022-му році, значно вплинула на діяльність театру. З лютого по серпень 2022-го його діяльність була припинена через бойові дії в регіоні. Частина трупи евакуювалася, а під час ракетних обстрілів Миколаєва будівля театру зазнала пошкоджень. Попри всі труднощі, у вересні 2022-го театр відновив роботу. А вже у жовтні представив прем’єру – драму “Втрачений дім” за мотивами сучасних подій.
Важливим питанням залишається і фінансування. Бо якщо у 2019-му році бюджетні надходження на утримання театру становили 12,5 млн гривень, то у 2023-му ця сума зменшилася до 8,9 млн.
Для залучення додаткових коштів було запроваджено благодійні вистави та співпрацю з міжнародними фондами. Зокрема Українським культурним фондом та “Goethe-Institut”. У 2023-му році театр отримав грант від французької організації “Maison de la Culture”. Це на постановку вистави “Голоси Маріуполя”, яка згодом була представлена в Києві, Львові та у Варшаві.