← До всіх історій Історії успіху

Микола Троянов: як театральний режисер створив у Миколаєві сцену, на якій виросли покоління акторів

Микола Троянов

Микола Троянов — режисер, актор, драматург і педагог, який відіграв важливу роль у розвитку театрального мистецтва Миколаєва. Понад пів століття він присвятив сцені, заснував народний театр, поставив низку вистав і виховав покоління акторів, частина яких згодом продовжила професійну кар’єру в Україні та за кордоном. Його діяльність стала помітною сторінкою культурної історії південного регіону, а внесок у театральне життя міста відзначили статусом Почесного громадянина Миколаєва. У цій статті на mykolayivski.info розповідаємо про життєвий шлях Миколи Троянова, його творчі здобутки, найвідоміші постановки та педагогічну спадщину.

Ранні роки Миколи Троянова

Микола Олексійович народився 16 грудня 1921 року в невеликому селі Косицьке Новгородської області. Ще в дитинстві він виявляв неабиякий інтерес до літератури: багато читав, любив декламувати вірші й уважно ставився до художнього слова. Саме тоді, ймовірно, і зародилася його прихильність до мистецтва, якому згодом він присвятить усе життя.

Після закінчення середньої школи юнак навчався у полковій школі в Шепетівці. Однак його молодість припала на роки Другої світової війни. Микола Троянов опинився на фронті, брав участь у боях під Києвом, Ленінградом, а також воював на території Польщі. За військову службу його відзначили бойовими орденами та медалями. Повернувшись до мирного життя, Микола вирішив серйозно зайнятися акторською майстерністю. 

У 1946 році він вступив до Театрального училища імені М. С. Щепкіна при Малому театрі в Москві — одного з авторитетних навчальних закладів тогочасного театрального середовища. Чотири роки навчання завершилися у 1950-му, диплом молодий актор отримав із відзнакою.

Тбіліський період (1950–1960): ролі в театрі імені Грибоєдова та перша п'єса «Міст»

Після завершення театрального училища Микола Троянов розпочав професійний шлях у Грузії. Наступні десять років його творчого життя були пов’язані з Тбіліським російським театром імені О. С. Грибоєдова. Саме тут молодий актор отримав можливість випробувати себе в різнопланових ролях, попрацювати з театральними режисерами та поступово здобути визнання публіки.

Тбіліський період виявився важливим і для іншого напряму його діяльності — драматургії. Троянов спробував себе в написанні п’єс, а його першою роботою стала «Міст». Твір отримав схвальні оцінки театральних фахівців, що стало для автора підтвердженням: його здібності не обмежуються акторською професією.

Визнання прийшло й на офіційному рівні. У 1957 році Миколі Троянову надали почесне звання Заслуженого артиста Грузинської РСР. Для молодого митця, який лише кілька років тому закінчив театральне училище, це було вагомим свідченням професійного успіху. Десятиліття в Тбілісі стало для нього часом творчого становлення, перших серйозних досягнень і пошуку власного місця в театральному мистецтві.

Переїзд до Миколаєва у 1960 році та створення Народного драматичного театру

У 1960 році Микола Троянов разом з родиною переїхав до Миколаєва. Тут він продовжив акторську кар’єру в Миколаївському російському драматичному театрі імені В. П. Чкалова. Проте грати на сцені йому було вже замало. Троянов дедалі більше цікавився режисурою, хотів самостійно працювати над постановками та створити колектив, у якому міг би втілювати власне бачення театрального мистецтва.

Першим кроком до цієї мети стало відкриття у 1964 році аматорської театральної студії при Будинку культури будівельників. Спочатку це був невеликий творчий колектив, об’єднаний любов’ю до сцени та бажанням грати вистави. Троянов узяв на себе не лише режисерську роботу, а й відповідальність за розвиток студії. Він працював з акторами, допомагав їм опановувати сценічну майстерність, добирав репертуар і ставив вистави.

З часом студія переросла початковий формат і здобула звання Народного драматичного театру. Для її керівника це було не просто професійне досягнення, а результат багаторічної праці з людьми, більшість із яких не мали спеціальної театральної освіти, але прагнули виступати перед глядачами.

У 1975 році Микола Олексійович ухвалив важливе рішення: залишив професійну державну сцену, щоб повністю зосередитися на власному колективі. Відтоді головною справою його життя став народний театр. Він присвятив йому свій режисерський талант, досвід і час, перетворивши аматорську студію на помітну частину культурного життя Миколаєва.

Режисерська школа та репертуар Миколи Троянова

Для Миколи Троянова театр ніколи не був просто місцем роботи чи розвагою для глядачів. Він вимагав від себе та акторів максимальної віддачі, уважної роботи над кожною роллю й поваги до всього, що відбувається на сцені. Своїм вихованцям режисер постійно нагадував, що «театр — це храм». Ці слова були для нього не красивою фразою, а принципом, якого він дотримувався в повсякденній роботі. Він прагнув виховати в акторах відповідальність, дисципліну та розуміння того, що навіть аматорська вистава потребує серйозної підготовки.

За майже пів століття керівництва народним театром Троянов здійснив понад 100 постановок. Його репертуар не обмежувався одним жанром чи певною епохою. Режисер звертався до творів Софокла, Вільяма Шекспіра, Анатоля Франса тощо. На сцені народного театру знаходилося місце і для класичних трагедій, і для драм, і для комедій. Такий вибір давав акторам можливість працювати з різними характерами, випробовувати себе в непростих ролях і розширювати власні творчі можливості.

Окремий напрям режисерської роботи Троянова становили вистави, пов’язані з історією та минулим південного краю. У постановках «Магда», «Ольвія», «Гнів» та «Мічман Даль» місцева історична тематика ставала основою театральної розповіді. Завдяки таким роботам глядачі могли по-новому поглянути на події, постаті й сторінки минулого рідного регіону.

Троянов не обмежувався діяльністю одного колективу. У 1960–1970-х роках він також керував театральними гуртками в Миколаївському педагогічному інституті імені В. Г. Бєлінського та при Будинку офіцерів флоту. Особливо близьким цей напрям роботи був студентам-філологам, для яких театральні заняття ставали можливістю вийти за межі навчальної програми, спробувати себе в акторстві та долучитися до творчого середовища.

Творчий спадок митця

Микола Троянов пішов із життя 25 березня 2016 року. Він залишив після себе не лише учнів і театральні постановки. Його творча спадщина охоплює близько двох десятків п’єс, поетичні твори, шість виданих книг, а також численні публікації в газетах і журналах. 

Продовженням його театральної справи став Аматорський театр імені М. О. Троянова, створений у 2015 році на базі Миколаївського міського палацу культури «Корабельний». Колектив очолила учениця режисера Тетяна Герман, яка стала продовжувачкою його творчих ідей. 

Для Миколаєва ім’я Миколи Олексійовича Троянова пов’язане з особливою сторінкою культурної історії. Він прийшов у місто як актор з професійною театральною освітою та фронтовим досвідом, а згодом створив колектив, який став школою для кількох поколінь майбутніх артистів. Те, що починалося як невелика аматорська студія при Будинку культури будівельників, перетворилося на осередок театрального життя, де люди без спеціальної освіти могли відкрити в собі акторський талант і знайти справу свого життя.




Знайти свою історію