Миколаївську єврейську релігійну громаду в Миколаєві було зареєстровано у 1991 році Управлінням у справах релігій. В тому ж році урочисто відкрили синагогу, а новий розвиток громада здобула у 1995 році. Більше на mykolayivski.info.
Перші євреї в Миколаєві
В Миколаєві почали активно відроджуватися єврейські традиції, культура. Роками відбувалися поступові зміни у національній самосвідомості. Люди відтепер мають змогу отримати духовну та матеріальну підтримку, допомогу.
Перші євреї з’явилися у місті наприкінці XVIII століття. Переселенці переважно приїхали з Галичини, яка на ті часи була однією з найвідсталіших австрійських провінцій.
В Австрійській імперії євреїв змушували займатися землеробством. Методи цього примусу були агресивними. Звичайно, єврейське населення сприймало це досить негативно. Просвічений абсолютизм мав намір перекувати їх наново, зробити з них громадян принципово нової імперії. А запроваджувати відповідні програми планувалося насамперед через освіту. Проте, євреї мали свої школи. Виживати там було важко.
Тому молоде місто на Півдні сучасної України, приємний клімат, лояльне відношення до переселенців зіграли ключову роль у подальшому розвитку перших єврейських об’єднань у Миколаєві.
Ненависть російського імператора
Поступово галицькі євреї-переселенці пускали коріння та ставали миколаївцями. Займалися вони традиційно ремеслами та торгівлею. Ці люди внесли вагомий внесок у миколаївське суднобудівництво, адже підрядники з-поміж місцевих євреїв завзято працювали на розвиток корабельних верфів.
Пікового владного абсолютизму Російська імперія зазнала при Миколі І, який через незрозумілу навіть йому самому ненависть до юдеїв та власну моральну убогість у 1827 році підписав указ про обов’язкову рекрутську повинність для них. Робилося це для того, щоб придушити єврейський національний «фанатизм». Імператор розраховував на те, що солдат-єврей, якого ізолювали від рідного свого середовища, занепаде духом, зламається та, врешті решт, перейде в християнство. У рекрути забирали навіть хлопчиків 8-9 років. Їхні нещасні матері, розуміючи, що вже ніколи не побачать своїх дітей, іноді навіть накладали на себе руки. Відправляли їх зазвичай туди, де не було інших євреїв, тобто у віддалені губернії – Пермську‚ Вятську‚ Казанську. Довгою дорогою виживали далеко не всі. Хлопчики були безправними рабами. Вони вимушено терпіли голод, побої, хвороби та навіть сексуальне насильство з боку п’яних руських солдатів.
Микола І, який з задоволенням спостерігав за катуваннями та допитами декабристів, із не меншим азартом особисто тримав руку на контролі щодо розвитку ситуації з єврейськими рекрутами. У 1830 році російський монарх пішов далі у своїй ненависті до всього живого та наказав виселити з Миколаєва всіх євреїв. Після цього у місті залишилося тільки понад 700 родин та понад 420 не сімейних осіб.
Відроджена єврейська громада
Не дивно, що згодом економіка Миколаєва зазнала занепаду. У 1859 році вже наступний імператор Олександр ІІ дозволив жити в місті євреям-промисловцям, купцям, а трохи пізніше — нижчим чинам у відставці. Згодом єврейське населення Миколаєва збільшилося. Наприкінці ХІХ століття воно складало вже 22% від загального населення містян.
Єврейські торговці сумлінно працювали, тому незабаром Миколаїв став великим центром з експорту хліба. Культурному життю та питанням релігії євреї завжди приділяли особливу увагу. У 90-х роках ХІХ століття у місті працювали дві синагоги та чотирнадцять молитовних будинків.
У 1902, 1919 та 1920 роках Миколаєвом прокотилися антиєврейські погроми. А під час німецької окупації в місті було знищено близько 12 тисяч євреїв.
Після деокупації у 1944 році ті з них, хто встиг врятуватися та виїхати, поверталися до рідного міста. Наприкінці 1950-х років в Миколаєві вже мешкало близько 16 тисяч євреїв, а це 7% від загального населення.
Але на початку 1960-х радянська влада зачинила двері останньої функціонуючої миколаївської синагоги. У 1970-80 р.р. багато миколаївських євреїв репатріювалися в Ізраїль.
Після нового розквіту у 1990-х роках громада широко відзначає всі важливі для євреїв свята, організує масові заходи, залучає молодь вивчати Тору, іврит. Миколаївська єврейська громада проводить заняття для дітей, молоді, людей похилого віку та окремий жіночий клуб.