Миколаївщина подарувала місту та всьому світу чимало видатних особистостей. У кожного покоління свої приклади для наслідування, герої та улюблені пісні. Більше пів сторіччя тому чи не кожен мешканець Радянського Союзу знав післявоєнний гімн столиці СРСР — “Моя Москва”. Проте мало кому відомо, що його автором є відомий миколаївський письменник та журналіст — Марк Лисянський. Він написав цей вірш, коли їхав з шпиталя на передову, щоб прийняти участь у “битві за Москву”. Далі “mykolayivski.info” більш детально розкажуть про життя та творчість видатного миколаївця.
Одеса — Миколаїв — Москва: як звичайний заводчанин став письменником
Марк Лисянський народився у новорічну ніч 31 грудня 1912 року, за новим стилем — це вже 1913 рік. Його родина не була представниками одеської інтелігенції — батько працював вантажником у порту, а мати домогосподаркою. Практично відразу після народження родина Лисянських переїхала з Одеси до Миколаєва. Саме у місті корабелів Марк пішов до семирічної фабричної школи. У шкільні роки і почав проявлятися талант юнака, адже коли йому виповнилося всього 12 років, у газеті “Красный Николаев” було опубліковано частину його вірша про тодішнього вождя пролетаріату — Володимира Леніна.
Попри талант, свого часу Марку Лисянському довелося працювати з залізом на місцевому суднобудівному заводі. Потім його підвищили до розмітчика. Проте і свого захоплення поезією він не полишав. Поступово доля привела його до літературного об’єднання “Шків”. Саме тут він познайомився з іншим відомим поетом “Срібної доби” Едуардом Багрицьким. На заводі Марк Лисянський пропрацював три роки та у 1932 успішно вступив до Московського інституту журналістики. Отримавши новий фах, Лисянський вже не повернувся до фізичної праці та влаштувався до київської газети “Комсомолець України”.
Війна та творчість Марка Лисянського
Пропрацювавши декілька років у газеті, Марка Лисянського призвали на військову службу. Зі столиці УРСР його відправили до Ярославля. Там він працював у інженерному батальйоні, а після демобілізації вирішив і залишитися жити. Влаштувався до місцевої газети та писав вірші. Свою першу збірку миколаївський поет та журналіст опублікував у 1940 році, вона мала назву — “Берег”, тираж складав аж три тисячі примірників.
Саме професія звела Лисянського з майбутньою дружиною. Одного разу він вирушив на приміському поїзді на виконання редакційного завдання і саме у вагоні він познайомився з Антоніною Копорулиною. А далі була війна, яка змінила життя не лише Марка Лисянського та його родини, але і пів світу. На фронт він вирушив добровольцем та був призначений командиром саперного взводу. На нічних тренування він потрапив до вовчої пастки та зламав ногу, потім мав повернутися на фронт, але сильна хромота стала перепоною. Саме на фронті Лисянського доля знов звела з дружиною. Вона була корректором газети “В бій за Батьківщину”. Втративши можливість воювати, він почав писати надихаючі вірші про Ярославський полк, про Москву та відчайдушних військових. Став автором великої кількості пісень та збірок.