Ми всі ходимо під небом, але що далі неба. Космос. Мільйон загадок він приховує у своїй темряві. У 21 столітті ми вже багато знаємо про небесні світила, планети, галактики. Ми відправляємо космічні кораблі до зовнішніх планет. Намагаємося заглянути за ширму світобудови. Але був час, коли про таке поняття, як космос, ніхто не знав. А Сонце та Місяць сприймали, як божества. І миколаївці не були винятком.

У світі був час перших космічних відкриттів. І свій внесок у перші відкриття вніс миколаївець німецького походження Віктор Кнорре. Він познайомив вчене суспільство з життєдіяльністю подвійних зірок, малих планет, комет. Відкрив чотири планети та винайшов ряд астрономічних приладів, які, згодом, використовували інші астрономи для поглиблення знань. Але все має свій початок. І історія кохання Кнорре до космосу теж мала свою відправну точку. Більше на mykolayivski.info.

Захоплення у спадок

Народився Віктор Карлович Кнорре 4 жовтня 1840 року у Миколаєві. Уся його родина була німецьким походженням. Його дідусь був родом із містечка поблизу Магдебурга. Він вивчав теологію в університеті та був приватним учителем. Потім директором жіночої школи, а згодом професором математики та працював в обсерваторії. Аж до смерті Ернст Кнорре займався улюбленою справою – вивчав зірки над головою. Дослідження дідуся Кнорре були досить мізерні. Це було викликано малою оснащеністю його обсерваторії, і взагалі малою обізнаністю в цій галузі в той час. Але його праці все одно публікували у різних німецьких журналах та виданнях.

Батько миколаївського астронома – Карл Кнорре – теж поділяв любов свого батька до космосу та вивчення небесних явищ. 

У 1825 році він приєднався до спостереження за кометами в обсерваторії біля Готи. Пізніше він став директором першої, і єдиної, у Миколаїв обсерваторії. Він обіймав цю посаду до 1871 року. А потім поїхав до Берліна на батьківщину.

Любов до астрономії та космосу передавалась по крові сім’ї Кнорре. Віктор не став винятком. Попри те, що він був п’ятою дитиною з п’ятнадцяти, він зумів досягати того, до чого лежало його серце. Після закінчення освіти у місті Філлін (Вільянді) Кнорре повернувся до Миколаєва і почав працювати асистентом при своєму батькові.

Поглиблення знань

У 1862 році Віктор переїхав до Берліна для більш поглибленого вивчення астрономії. Його учителем був Вільгельм Ферстер. Після захисту дисертації Кнорре почав працювати у Пулковській обсерваторії. У Пулково він проводив обчислення земного магнетизму, а також проводив астрономічні обчислення.

У 1869 році він повернувся на батьківщину до Миколаєва і почав працювати вчителем. 

Свій викладацький шлях він розпочав із навчання своїх братів та сестер. Але викладання приносило мало грошей. Потрібно було допомагати утримувати молодших братів і сестер, і для цього Кнорре був змушений поїхати за батьком до Берліна.

З 1873 року він почав працювати у Берлінській обсерваторії. Кнорре був викладачем, але здобув ступінь професора астрономії. У віці 66 років він пішов на пенсію та переїхав до Ліхтерфельда.

Внесок у розвиток астрономії

Під час роботи у Берлінській обсерваторії Кнорре займався спостереженням за астероїдами, кометами, подвійними зірками. Для спостереження за астероїдами та визначення орбіт він розробив та побудував мікрометр. Крім свого особистого винаходу, Кнорре допомагав у вдосконаленні вже наявних астрономічних приладів. На пенсії він продовжував публікувати статті, наукові роботи про екваторіальне монтування телескопів.

Крім любові до космосу Кнорре був затятим шахістом. Він брав участь у конгресах шахового союзу. Сам грав на турнірах, але після кількох невдач закинув цю справу. І грав лише для задоволення.