Віталій та Дмитро Капранови — одні з найнезвичайніших та найвідоміших братів-близнюків в Україні. Вони прославились, як письменники та публіцисти, а потім почали займатися видавничою справою. Дивовижно, але і у особистому житті письменників не обійшлося без особливостей. Вони також одружилися на близнючках. Більш детально про ці та інші цікаві факти з життя Братів Капранових далі розкажуть “mykolayivski.info”.
Життя та становлення видатних миколаївських письменників
Віталій та Дмитро Капранови, хоч і народилися в Молдові, але фактично вважаються миколаївцями, адже їх дитинство пройшло у невеликому курортному містечку Очаків. Саме на Миколаївщині вони і закінчили середню школу у 1984 році. Школярі дарма часу не гаяли та паралельно відвідували школу греко-римської боротьби, займалися на фортепіано. На жаль, на цьому зв’язок з Миколаївщиною у відомих письменників обривається.
Отримувати вищу освіту Віталій та Дмитро поїхали аж на Урал до Політехнічного інституту, а також Московського енергетичного. Творчі особистості обрали для себе доволі незвичайну спеціальність — технічна кібернетика. Незважаючи на те, що дуже часто серед близнюків панує конкуренція, Капрановим було дуже комфортно разом. Настільки комфортно, що навіть особисте життя вони будували одночасно і, доволі рано. Одружилися на сестрах, які також були близнючками. Весілля зіграли у 1988 році. На той момент Капрановим заледве виповнився 21 рік. Пізніше їх дружини зайнялися туристичним бізнесом у Москві.
Видавнича діяльність братів Капранових
В той час, коли дружини відомих письменників займалися туристичним бізнесом у Москві, Віталій та Дмитро почали випускати у столиці Росії українську газету «Тинди — Ринди», а також український фантастичний журнал “Брати”. Саме за кордоном Капранови і почали писати свою першу та культову книгу “Кобзар”. Проте завершили роботи над нею українці вже після повернення на батьківщину — у 1998 році. Рішення повернутися до Києва стало для них цілком очікуваним, адже вони завжди були переконані, що українці повинні жити в Україні.
В той час роботу письменників-початківці особливо ніхто не сприймав серйозно, тож вони так і не змогли надрукувати свій “Кобзар”. Саме ці труднощі і спонукали Капранових до створення власного видавництва, яке успішно працює вже понад двадцять років. Їх першим книжковим проектом стала реалізація дуже незвичайної ідеї — україномовного каталогу книжок “Книгоноша”, що розсилався поштою.
Проте і на цьому колишні миколаївці не зупинилися. Вже у 1999 році разом із одним з провідних українських телеканалів Капранови організували літературний конкурс “Золотий Бабай”. Його першим переможцем став інший відомий український письменник — Василь Шкляр, що представив роботу “Ключ”.
Зважаючи на нестандартний підхід до всього, за що бралися Капранови, утворене ними товариство мало дуже незвичайну назву — “Зелений пес”. За 21 рік існування видавництво опублікувало сотні культових книг, в тому числі і “Кобзар 2000”, який відмовлялися брати будь-які інші видавництва.